НУШ в Бердянську: перші враження (відео)

Дедушева Ирина

17.10.18 | 17:08
Поделиться ссылкой:  


Вже більше місяця першокласники навчаються за програмою Нової української школи.




Поки що рано робити які-небудь висновки про те, чи ефективніша вона за попередню і яка система краща. Але реакція у батьків, вчителів і, звичайно ж, дітей є. І, потрібно сказати, вона досить різна.

Час вимагає змін

Щоб дізнатися, як проходить той самий «новий» урок, ми вирушили в одинадцяту школу на заняття до Тетяни Дьоміної. Вона не тільки вчитель молодших класів, а й регіональний тренер Нової української школи в нашому місті і районі, тому її урок можна вважати одним із зразкових.

Шкільний день розпочинається із ранкової зустрічі. Дітлахи висаджуються на килимок в коло і передають один одному по черзі іграшкову квітку. Кожен малюк повинен сказати сусідові якесь побажання і тільки після цього передати йому «естафету». Тут школярі і етикету навчаються, і спілкуванню один з одним, і взагалі взаємодії в соціумі. Під час дружнього кола учні можуть поділитися враженнями про вчорашній вечір або обговорити тему тижня чи дня. Також вони можуть обговорити щоденні новини – яка зараз пора року, який місяць, день та число, яке свято відзначається тощо. Якщо у якоїсь дитини День народження, її оголошують «Дитиною дня».
Зараз дітвора вже пройшла добукварний адаптаційний період, який тривав місяць, і починає вивчати першу літеру. Діти старанно виводять її в зошитах, у повітрі обертають головою за напрямком її написання, збирають букву з лего-конструктора, а також зі спеціального м’якого дротику. Вчителька підходить до кожної дитини і допомагає розібратися, якщо раптом у когось «А» «вистрибнула» за лінію в зошиті або лего-деталь стала не туди... Заняття переривається фізкультхвилинкою. За допомогою лего-конструктора дітвора навіть масаж може один одному зробити.

Доречі, серед основних нововведень те, що дітлахи пишуть олівцями і можуть самостійно виправити свої помилки. Вчитель має право користуватися лише синьою та зеленою ручкою замість червоної і помилки не закреслювати, а підкреслювати. Оцінок дітлахам не ставлять. Задля того, щоб батьки могли простежити, як їхня дитина взаємодіє з іншими та які вона має успіхи і труднощі на уроках, наприкінці жовтня батьки отримають свідоцтво досягнень, де будуть зазначені результати навчання. Наприклад, у тому, як вона виявляє інтерес до навчання, як активно та зосереджено працює, чи вирішує конфлікти мирним шляхом тощо.

Загалом, вчителям треба витрати немало енергії, щоб зробити урок в Новій українській школі по-справжньому цікавим і плідним. Але Тетяна Миколаївна зізнається, що на уроки ще за старої системі вона витрачала не менше сил і завжди прагнула зробити так, щоб діти запам'ятали якомога більше інформації. А можливо це, звичайно ж, тільки у тому випадку, якщо вони будуть вчитися граючи.

- Серед основних плюсів те, що діти зараз більш розкуті, вільні, неординарні, мають свою думку та можуть вільно її висловлювати, - ділиться Тетяна Миколаївна. – Єдине, що може бентежити, - це те, що мені після «килимка» важкувато їх докупи зібрати. Також у батьків спочатку були побоювання, що в умовах НУШ діти будуть лише гратися, а не працювати. Проте це зовсім не так. Ми вивчаємо все так само, і писати і рахувати будемо вчитися. Якщо це дійсно ігрові види роботи, то вони не просто так використовуються, а мають певну навчальну мету. Деяких батьків бентежить відсутність домашнього завдання, вони навіть просять закладинки залишати у зошиті, щоб вони могли бачити, що дитина вивчає у школі, та, можливо, повторили тему удома. Але я хочу зауважити, що домашнього завдання у початкових класах вже і за старими програмами не було.

Серед основних труднощів, які пов’язані з переходом на нову систему навчання, вчителька називає те, що зараз не у всі школи завезли необхідні підручники. У дітей поки що немає навіть того ж «Букваря», у такому випадку рятують електронні носії інформації. Також, щоб підготуватися до «нового» уроку, вчителю потрібно затратити на це значно більше часу, аніж раніше. Ну, і коли до нього лише приходить клас на перше заняття, треба докласти зусиль, щоб навчити дітлахів працювати в групах, в парах та самостійно, і при цьому вони могли перемкнутися з одного виду на інший.

- Я ще не була в супервізії, тож поки що загального настрою учителів не знаю, - відзначає Тетяна Дьоміна. – У нашій школі, зокрема, всі налаштовані позитивно. А взагалі я вважаю, що все залежить від людини. Якщо вчитель буде добре ставитись до змін, у нього все вдасться.

Не дивлячись на труднощі переходу від старого до нового, позитивно налаштовані на зміни і вчителі сьомої школи.

- Ми впевнено крокуємо разом з дітками у майбутнє, - запевняє вчитель початкових класів ЗЗСО №7 Олена Ватутіна. - Звичайно, нове завжди насторожує і трішки лякає, але ми хочемо змін, тому що їх вимагає як час, так і самі діти. Вони у нас активні, хочуть у всьому допомагати, хочуть висловлювати свої думки, для них замало просто слухати вчителя, вони хочуть діяти.

Серед проблем, які виникли через модернізацію уроку, Олена Миколаївна називає труднощі взаємодії з великою кількістю дітей у класі. Так, у її класі нараховується 29 дітей.

- Хотілося б, щоб учнів в класи набирали по 15, максимум по 20, - ділиться вчителька. – Можливо, через те, що їх багато, у діточок немає змоги працювати на повну силу, адже кожен вимагає свою долю уваги, а за 35 хвилин уроку важко приділити її абсолютно всім, як того хотілося б.

Життя без домашніх завдань

Серед батьків настрої зустрічаються доволі різні. Дехто розповідає, що дитина повертається додому з яскравими враженнями та ділиться ними із захватом. Замість того, щоб витрачати час на підготовку домашніх завдань, першокласник має можливість займатися у гуртках та секціях, тобто розвиватися у різних напрямках. А ось інші батьки налаштовані не так позитивно. Вони вважають, що дітлахи на уроках лише граються, у класі панує хаос, а відсутність домашнього завдання розбещує та розслабляє дитину. Але, за результатами опитування на нашому сайті pro.berdyansk.biz та на сторінці в «Фейсбуці», більшості опитуваних все ж таки подобається нова програма.

Мама першокласника Артура, Марина Горбаченко і сама навчалась в 11-й школі. Зараз вона дивується від того, наскільки змінився навчальний процес.

- Сьогодні це зовсім інша, нова школа, і не тільки через назву, - зазначає Марина. – Навіть обстановка говорить про зміни: осередки в класах, парти, які стоять по-новому, активне залучення комп’ютерів у навчальний процес. Руйнується бар’єр між вчителем та школярем. Тепер діти можуть вільно висловлювати свою думку, їх не заганяють відразу ж у якісь суворі межі. І більшість батьків розуміє, що ми прагнемо змінити нашу країну, зробити її більш демократичною, побороти радянські стереотипи. А ось така нова програма наближає нас до цих змін з першого ж навчального дня.

Син Марини з острахом йшов до школи – він боявся, що у перший же день йому поставлять двійку. Але зараз Артур ходить на уроки із задоволенням.

- Дитина йде до школи з гарним настроєм, йому подобається вчитися, і він прагне нових знань, - ділиться Марина. – У НУШ дітей не змушують вчитися, а заохочують до навчання.
Мати ще одного першокласника, Матвія, Катерина Пілішенко теж задоволена новою програмою. Вона вважає, що дитині легко вчитися і вона не дуже сильно втомлюється.

- Вчителям вдається поєднати гру з навчанням, - вважає Катерина. – Дитина приходить зі школи, і у неї здебільшого позитивні враження – показує свої прописи, із захватом розповідає про те, як вони проводили час. Навіть якщо діти вже вміють читати, то, коли приходять до першого класу, їм буде легше, але не менш цікаво.

А ось Ірина Вершина, мама першокласника Євгена, вважає інакше. Хлопчик у дитячому садочку вивчив всі літери і навіть починав вчитись читати. А коли прийшов до школи, то почав вивчати все спочатку, тому Ірина вважає, що синові там вже не цікаво.

- У нас в класі більшість батьків ще самі сприймають школу як дитячий садочок – якщо у когось день народження, хочуть запросити аніматорів на свято, тощо, - зазначає Ірина, - А я все-таки сподівалась, що у школі ставлення буде більш серйозним, щоб дітлахи привчались до дисципліни і починали розуміти, що школа – це не лише розваги, це й навчання. Основний недолік, як на мене, полягає в тому, що шкільну програму вже змінили, а у дитячому садочку вона залишилась такою ж, як була. Тому починати Нову українську школу треба ще звідти. Все повинно бути пов’язано і взаємодоповнювати одне одного.

Задоволені школярики

Що стосується дітлахів, то вони кажуть, що ходити у школу їм подобається. На уроці ми не побачили того, хто нудьгував чи був засмучений. Діти не соромляться казати один до одного приємні слова, ділитися своїми думками, вони із задоволенням займаються навчанням та творчістю.
Ми поки що можемо лише сподіватися на те, що нові методи будуть ефективними та зможуть виховати у підростаючого покоління бажання та любов до навчання і, що важливо, зберегти їх на все життя. До того ж, те, що Нова українська школа вже подобається дітлахам, вселяє велику віру у це.


Наше приложение для iOS

Реклама