В Бердянську зроблені перші суттєві кроки щодо порятунку грязьових лиманів та узбережжя Верхової (+ відео)

Токовенко Андрей

11.05.18 | 17:02
Поделиться ссылкой:  



Руйнівні процеси на північній ділянці Бердянської коси катастрофічні, проте запорізькі фахівці пропонують дієвий та екологічний спосіб їх усунення

В Бердянську зроблені перші суттєві кроки щодо порятунку грязьових лиманів та узбережжя Верхової. Про це йшлося сьогодні на громадських слуханнях, присвячених оцінці впливу на довкілля будівництва берегоукріплюючих споруд на території берегової смуги по вул. Маяковського в районі б/в «Лазурна-2».

Наразі фахівцями обласного Науково-виробничого центру «Запоріжгідропроект» розроблений проект комплексного захисту та збереження території берегової смуги Бердянської коси від б/в «Лазурна-2» по вул. Маяковського (на півночі) до місця розташування колишнього тубсанаторію (на півдні) протяжністю близько 5 км .

Необхідність таких робіт зрозуміла кожному бердянцю: щороку ми спостерігаємо, як море «з’їдає» кілометр за кілометром пляжів, підбираючись до солоних озер, у тому числі й лиманів з лікувальною гряззю. Як зауважив голова постійної депутатської земельної комісії Володимир Безверхий, під загрозою не тільки традиційні міста відпочинку городян та гостей міста, а й головний лікувальний потенціал Бердянського курорту та безпека усієї нижньої частини Бердянська, яка знаходиться нижче рівня Світового океану на 80 см. Саме Бердянська коса є природним щитом міста від морської стихії. Проте цей «щит» швидко руйнується.

Также читайте:Море продолжает съедать пляж на «Верховой» в Бердянске

На думку фахівців-гідрогеологів головним чинником руйнування берегової смуги є хвилева абразія Азовського моря. Активізація абразійних процесів спричинена насамперед: підвищенням рівня моря; збільшенням повторюваності східних вітрів; зміною гідрологічних умов річок басейну Азовського моря (перегороджених водосховищами); безсистемним і необґрунтованим будівництвом берегозахисних споруд. За підрахунками запорізьких фахівців, за останнє десятиріччя берегова лінія відступила в середньому від 3 м до 50 м вглиб території. Як результат море може остаточно поглинути бердянські лимани , зокрема озера Червоне та Велике. Приклади руйнування пересипу в районі колишнього тубсанаторію ми вже спостерігали 5 років тому.

Проаналізувавши можливі варіанти берегоукріплень як в Україні, так і в багатьох країнах світу, спеціалісти НВЦ «Запоріжгідропроект» пропонують відмовитися від насипання кам’яних бун, натомість будувати так звані переривчасті хвилеломи на відстані 100 м від берега. При цьому пропонується робити їх підводними, використовуючи найновітнішу технологію геотекстильних контейнерів – туб. Такі туби, виготовлені з патентованого європейського матеріалу – геотекстилю, наповнюються морським піском і за спеціальною технологією перетворюються на надміцний моноліт. Головна перевага цього проекту - найменші, з будь-яких можливих, негативних впливів на довкілля під час будівництва хвилеломів, і найкращий берегозахисний ефект в найближчі десятиріччя (зокрема, гарантія постачальника геотекстилю 50 років).

Проект передбачає будівництво у три етапи:

1) в районі оз. Червоного та тубсанаторію протяжністю 1450 м (строк будівництва 14 місяців);

2) в районі вул. Маяковського / б/в «Лазурна-2» - 1000 м, (10 місяців);

3) в районі сан. «Бердянськ» / оз. Велике – 2750 м (28 місяців).

Таким чином строк реалізації проекту приблизно 4-5 років. Як повідомила заступник міського голови Оксана Дєєва, загальна його вартість становитиме близько 80 млн. грн., фінансуватиметься він з обласного екофонду. Наразі бердянські депутати в Запорізькій обласній раді вже домоглися фінансування першого етапу будівництва в розмірі 20 млн. грн. Найактивнішу роботу в цьому напрямку, зокрема, веде голова планово-бюджетної комісії облради Сергій Ткаченко. Головне, підкреслюють бердянці, в області є розуміння важливості та невідкладності робіт з рятування Бердянської коси.

Перша черга берегоукріплення

Друга черга берегоукріплення

Третя черга берегоукріплення


Наше приложение для iOS

Реклама