Що приховує у своєму тарифі ПАТ “Бердянське підприємство теплових мереж”?

Старушко Сергей

3.10.17 | 19:07
Поделиться ссылкой:  

Приватне акціонерне товариство “Бердянське підприємство теплових мереж” (ПрАТ “БПТМ”, яке ще донедавна було публічним акціонерним товариством) - одне з найбільш закритих підприємств сфери ЖКГ у нашому місті. Як зазначалось, до сьогодні залишаються невідомими бенефіціари, тобто реальні власники компанії, в чиїх руках зосереджений контрольний пакет акцій. У державному реєстрі засновниками ПАТ “БПТМ” вказані “Акціонери” та голова правління Юрій Литовченко.

Не так просто пересічному абоненту ознайомитися із структурою тарифу на опалення для населення. Офіційного сайту “БПТМ” немає, а на ресурсі Бердянської міської ради інформації обмаль. Структуру тарифів можна знайти на офіційному сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі у тексті - “НКРЕКП”), але не у повному обсязі. Є лише загальні цифри без деталізації.

Тож ми вирішили отримати повну структуру тарифу та показати мешканцям Бердянська, за що конкретно вони платять.

Отримати дані ми змогли з відкритих джерел. Окрім того, детальну структуру надали у виконавчому комітеті Бердянської міської ради, фахівці якого також аналізували всі складові ціни на опалення. На жаль, ця інформація досі не була опублікована на офіційному сайті. Ми направили запит до органу місцевого самоврядування, щоб дізнатися, чому повної структури немає у відкритому доступі.

Ми з вами у будинках без лічильників тепла (а таких більшість) сплачуємо за опалення в Бердянську 39,58 грн за 1 кв. м на місяць протягом опалювального сезону, або 1434,75 грн/Гкал. Тож звідки, власне, з'являються ці цифри?

Відповідно до Закону України “Про теплопостачання”, тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Ціна на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових.

ПАТ “Бердянське підприємство теплових мереж” надає НКРЕКП усі свої річні витрати на виробництво і транспортування теплової енергії у гривневому еквіваленті. Далі у Комісії за спеціальними формулами, затвердженими Кабміном, обчислюють усі показники структури тарифу, тобто закладають витрати у вартість Гкал на 1 кв. м.

Зазначимо, що витрати, які підприємство з теплопостачання може вписати у тариф, чітко визначені постановою НКРЕКП №377. За словами експерта у цій галузі Дениса Кравченка, НКРЕКП сама ретельно перевіряє усі показники, які підприємства вносять у тариф, тож “сховати” щось зайве у структуру навряд чи можливо.

Цю тезу, за проміжними висновками, підтвердила і робота комісії, яку створили у мерії Бердянська. Спеціалісти декількох відділів виконкому та громадські активісти досліджували складові тарифу останні півроку.

На сьогодні, як не дивно, у Бердянську діє тариф, затверджений ще 2009 року. За останні 8 років він 5 разів коригувався лише за кількома основними показниками, а саме: збільшувалася ціна на газ, на електроенергію та розмір заробітної плати. Усі коригування тарифу НКРЕКП проводила без участі ПАТ “БПТМ”, тобто автоматично.

З 2009 по 2017 роки вартість усієї теплової енергії для мешканців Бердянська, що постачалася на рік, збільшилася більш ніж у 4 рази: з 47 млн 553 тис. 66 грн до 209 млн 127 тис. 7 грн.

Нижче, в інтерактивній інфографіці, ми показали, як змінювалися всі складові тарифу на опалення для населення.

Структура тарифу на телову енергію для населення Бердянська
Infogram


За власними даними теплопостачального підприємства, станом на 2016 рік, після останнього коригування тарифу, інші витрати ПАТ “БПТМ” разом із амортизацією складають 3,2% тарифу для населення. Нагадаємо, що ці складові лишаються незмінними з 2009 року.

Відповідно до звітності, яка є у відкритому доступі з 2012 року, фінансові результати діяльності Бердянського підприємства теплових мереж виглядали так:

2012 рік + 5 млн 134,2 тис. грн.

2013 рік + 1 млн 781,9 тис. грн.

2014 рік + 3 млн 536 тис. грн.

2015 рік + 2 млн 794 тис. грн.

2016 рік - 393 тис. грн. (збиток)


Джерело інформації SMIDA

Оскільки базовий тариф коригувався лише за трьома показниками, решта складових лишалися незмінними, тож розглянемо детальніше статтю "Інші витрати" теплопостачальника.

Найбільшу суму щороку “з’їдає” вода та водовідведення - понад 800 тис. грн. Витрати включають у себе купівлю у водоканалу ресурсу для роботи котелень, заміни теплоносія в трубах та послуги з каналізації.

Далі у списку - обслуговування обладнання. За це мешканці платять 786 тис. грн кожні 12 місяців, або 64 тис. грн щомісяця.

Третю статтю топ-витрат тепломережі посідає оренда цілісного майнового комплексу за майже 609 тис. грн. До цього також можна додати ще 78 тис. за оренду двох приміщень по вул. Італійській, 69/22 та вул. Довганюка, 64/26, де знаходяться пункти прийому платежів.

Цілісний майновий комплекс - це котельні, тепломережі та вся інша інфраструктура підприємства, які ПАТ “БПТМ” орендує у громади Бердянська. Тобто, оплачуючи послуги з опалення приватному акціонерному підприємству, мешканці міста платять самі собі за оренду власного майна.

Більш того, регулярно отримуючи платежі від населення на рівні понад 90%, а іноді навіть і вище (зазначимо, що значна частина цих коштів - субсидії від держави: за інформацією Управління праці та соціального захисту населення, борг держави перед ПАТ “БПТМ” станом на вересень 2017 року становив близько 272 тис.грн, теплопостачальне підприємство отримало компенсацій за субсидії у 2016 році понад 39 млн грн, а 2017-го - вже більше 49 млн грн), Тепломережа заборгувала бюджету кілька мільйонів гривень за оренду майна громади. Підприємство перестало платити з 2015 року, і ця заборгованість продовжує зростати. Так, у грудні 2016 року виконавчий комітет Бердянської міської ради виграв суд, який зобов’язав ПАТ “БПТМ” сплатити майже 2 млн 200 тис. грн боргу за оренду та штрафних санкцій

Адміністрація підприємства посилається на те, що, відповідно до постанови Кабінету Міністрів №217 від червня 2014 року, всі теплопостачальні організації втратили можливість розпоряджатися власними коштами, а 90% надходжень на рахунки автоматично перераховуються на користь НАК “Нафтогаз України” в рахунок погашення історичної заборгованості за спожитий природний газ.

Четвертий найбільший показник витрат - понад 344 тис. грн щороку - закладено на паливно-мастильні матеріали.За даними підприємства, таке паливо використовується в опалювальний період для роботи аварійної техніки, а в міжсезоння - для потреб спецтехніки на планових роботах з ремонту теплових мереж.

Проте, окрім екскаваторів, тракторів, аварійних машин та іншого спеціалізованого транспорту, на балансі підприємства є і службові автомобілі адміністрації. Наприклад, KIA Mohave, який приватне підприємство придбало за рахунок отриманих прибутків, закладених у тариф, та на якому зазвичай їздить голова правління ПАТ "БПТМ" Юрій Литовченко. На момент придбання вартість автівки складала приблизно 300 тис. грн.

Джерело фото Google

Окрім різних виробничих процесів, а саме: наладка котлів, випробування мереж на втрати, техогляд транспорту, вивезення твердих побутових відходів, пожежна охорона тощо, - з тарифу оплачуються і службові відрядження посадових осіб ПАТ на суму трохи більше 34 тис. грн на рік. Зазвичай ці кошти потрібні підприємствам для поїздок до НКРЕКП на погодження тарифу.

Проте, слід зазначити, що збільшення складових тарифу відбувалося лише 5 разів з 2009 по 2016, а мешканці Бердянська щороку оплачують цю статтю витрат. Як вже зазначалося, загальна сума витрат на виробництво тепла для населення на 2017 рік сягає 209 млн 127 тис. 7 грн.

Амортизаційні відрахування закладені у тариф у розмірі 1 млн 276 тис. грн. Ці кошти бердянська тепломережа має витрачати на ремонт та модернізацію обладнання або ж на повну заміну основних фондів. Щороку приватне акціонерне товариство надає на затвердження депутатам Бердянської міської ради інвестиційну програму, яка має передбачати зменшення тарифу за рахунок економії палива, зменшення втрат, впровадження енергоефективних заходів, як зазначається власне у самій програмі.

Як правило, розгляд інвестпрограми на сесіях міськради був формальністю, на яку витрачалося лише кілька хвилин. Лише наприкінці 2016 року, аналізуючи інвестиційний план на наступний рік, депутати чи не вперше заговорили про необхідність детального звіту керівництва ПАТ “БПТМ” про стан реалізації попередніх. Виявилося, що жодного року теплопостачальник не виконав своїх зобов'язань перед громадою Бердянська на 100%.

Як нещодавно озвучила заступниця міського голови Бердянська Юлія Дойнова, 2016 року тариф на опалення передбачав приблизно 7 млн грн, за які тепломережа мала б обладнати приладами обліку всі будинки.

“Загальна сума інвестицій, яка була запланована в тарифі, який сплачують усі споживачі міста, була запланована близько 7 мільйонів гривень. Ці кошти підприємство мало спрямувати на 100% оснащення будинків приладами обліку теплової енергії, чого по різним причинам не було зроблено. Чому у попередні роки акціонерним товариством інвестиції не спрямовувалися на модернізацію обладнання?” - задавалась питанням чиновниця, але відповіді так і не отримала.

1 серпня 2017 року в Україні набув чинності Закон «Про комерційний облік комунальних послуг» який зобов’язує операторів зовнішніх інженерних мереж обладнати 100% житлових будинків побудинковими вузлами обліку.

Бердянське ПАТ “БПТМ” надає послуги з централізованого теплопостачання у 522 багатоквартирних будинках. Доповідаючи про хід підготовки до нового опалювального сезону, керівник підприємства Юрій Литовченко повідомив, що лічильники тепла встановлені на 196 будинках і ще на 20 багатоповерхівках відбувається процес їх монтажу.

На запитання від представників місцевої влади “Яким чином тепломережа, при таких низьких темпах оснащення приладами обліку тепла, збирається виконувати Закон “Про комерційний облік комунальних послуг”?», директор ПАТ “БПТМ” відповів більш ніж лаконічно: «Ми намагаємося».

“Якщо до 1 жовтня не буде встановлено 70% лічильників в Бердянську, то бердянська тепломережа піде з ліцензіатів НКРЕКП. Тоді вони стануть ліцензіатами Запорізької облдержадміністрації, а тарифи «підуть» на розгляд органів місцевого самоврядування”,-заявила під час зустрічі з журналістами міста заступниця мера Юлія Дойнова

Проте, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, повідомленням на своєму офіційному сайті звертає увагу, що вже з 1 серпня 2017 року до ліцензіатів НКРЕКП, які провадять діяльність у сфері теплопостачання, ліцензійними умовами встановлена вимога щодо забезпеченості споживачів приладами обліку теплової енергії більше ніж на 70%. Тобто процес, про який говорила заступник мера Юлія Дойнова, де-юре вже відбувся. Окрім цього, за словами чиновників, НКРЕКП надало висновок, що на сьогодні тариф ПАТ “БПТМ” є економічно обґрунтованим.

Проте, залишається одне “але”. Виконком Бердянської міської ради хотів отримати розрахунки, на підставі яких обчислювались складові базового тарифу на послуги з опалення 2009 року.

“Згідно з усним поясненням в.о.начальника планово-економічного відділу ПАТ “БПТМ” Колдишевої І. О., всі документи, що стосуються базового тарифу, передані до архіву”, - йдеться у службовій записці управління ЖКГ мерії Бердянська.

Відповідно до актів 2013 року, бухгалтерські документи за 2009 рік були передані до Бердянського архіву для знищення. Відповідна стаття витрат навіть є у структурі тарифу, за що абоненти платять 13,4 тис. грн щороку.

Більше того, ПАТ не надає представникам громади інформацію щодо фактичних витрат за 2015-2016 роки, зміну структури споживачів та кількості спожитої теплової енергії та інших показників, що суттєво впливають на розмір тарифу.

Таким чином, ПАТ “Бердянське підприємство теплових мереж” до сьогодні залишається однією з найбільш непублічних установ міста, які надають послуги населенню. Отже, оскільки деталізований базовий тариф недоступний, ніхто не може точно встановити, чи тариф на тепло є обґрунтованим. Ні споживачі, ні міськрада, яка погоджує інвестиційну програму та, ймовірно, буде в подальшому розглядати коригування тарифу.

Текст підготовлений в рамках проекту USAID «Прозора енергетика». Позиція автора може не збігатися з позиціями Агентства з міжнародного розвитку США та аналітичного центру DiXi Group. У разі передруку розслідування передрук дисклеймера обов’язковий.


Наше приложение для iOS

Реклама


comments powered by HyperComments